Що таке булінг і як його розпізнати?

Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується фізичним і психологічним тиском. Багатьох дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як їхнє оточення.

Дитина навряд чи розповість вам про те, що її булять. Тому уважно придивіться до її поведінки та можливих зовнішніх ознак булінгу:

-образливі або принизливі відео у соціальних мережах (кібербулінг)

- поламані іграшки і особисті речі

-брудний або розірваний одяг

- розірвані зошити та підручники

- жувальна гумка у волоссі

- забруднений крейдою одяг

- інші ознаки фізичних знущань

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

До чого призводить булінг?

Булінг негативно впливає на всіх учасників – жертв, агресорів, спостерігачів. На місці жертви може в будь-який момент опинитися будь-яка дитина. Булінг відбувається в присутності інших дітей і впливає на них вкрай негативно.

Всі спостерігачі, навіть якщо вони не втручаються і не реагують, відчувають великий психологічний тиск. Страждання жертв повторюються знову і знову, і у спостерігачів поступово притуплюється почуття жалю. Згодом це змінює шкільні стосунки і норми поведінки, робить дітей цинічними і безжальними щодо жертв булінгу і інших людей.Булінг можна порівняти із соціально-заразною хворобою з тяжкими наслідками, тому за перших його ознак слід вдатися до запобіжних заходів.

Як запобігти булінгу.

Швидка реакція на булінг батьків і вчителів повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля є неприйнятним. Щойно ви побачили або дізналися про булінг:

- Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.

- Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці або в малих групах.

- Уникайте слів «жертва» чи «агресор» — це призводить до стигматизації.

- Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви фіксуєте поведінку жертви.

- Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.

- Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.

- Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як йому протистояти.

- Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, цікавтеся школою, розумійте їхні проблеми.

- Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.

- Показуйте приклад ставлення до інших – із добротою та повагою.

Алгоритм реагування на випадки насилля

Софіївського ліцею

Софіївської сільської ради

1. Дорослий , який став очевидцем, або до кого надійшло звернення з приводу булінгу одразу припиняє насильницькі дії (бійки, приниження і інше)

2. В разі потреби заспокоює постраждалого і надає першу допомогу.

3. Якщо педагог, інші працівники, батьки чи учасники освітнього процесу стали свідками, то вони мають повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась жертва булінгу чи ні.

4. Після отримання звернення дитини, відповідна особа інформує керівника закладу освіти у письмовій формі (заява) про випадок булінгу .

5. Школа повідомляє батьків.

6. Проводиться розслідування . Представники керівництва спілкуються з усіма сторонами конфлікту, з’ясовуються усі обставини булінгу.

7. Керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

8. До складу комісії входять: керівник закладу, ЗВР, психолог, соціальний педагог, педагоги, батьки постраждалого та «булера» (за згодою), та інші зацікавлені особи.

9. У разі якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждала сторона не згодна з цим, то вона може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

10. За будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Учні Софіївського ліцею долучилися до акції «Стоп булінг!» (04.10.22- 08.10.22) . З метою попередження жорстокості серед молоді, профілактики злочинів та правопорушень в учнівському середовищі зі здобувачами освіти в онлайн-форматі були проведені круглі столи, тренінги та години спілкування на тему «STOP БУЛІНГ». Також серед учнів ліцею було проведено опитування "Булінг та його прояви в підлітковому віці" та розповсюджено буклети на тему " Стоп булінг!". Діти отримали цікаву та корисну інформацію про проблему сьогодення в учнівському середовищі, мали можливість поговорити про те, хто стає жертвами шкільного булінгу, як захистити себе і своїх друзів від булінгу, дізналися про свої права, обов’язки та відповідальність перед законом. Кожен бажаючий мав можливість висловити власну думку та свій погляд на дану проблему.

Коментарi